Відкриття оновленого Музею-квартири Леонтовича та перший фестиваль мистецтв «Від Щедрика до Carol of the bells» (назва молодої науковиці Tina Peresunko), під час якого Ви почуєте виконання Щедрика у різних стилях з вогняним шоу, пісочною анімацією. Щедрий ярмарок зі смаколиками та багато інших сюрпризів! На фестивалі вас...
Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air
Oh how they pound,
raising the sound,
o’er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home
Ding dong ding… dong!
У 1903 році отримує консультації в регентському класі хорової капели, 22 квітня 1904 року успішно складає екзамен і отримує свідоцтво регента високого рівня.
у 1902 році Леонтович з дружиною переїздить до Вінниці. Викладає в церковно-приходській школі музику та спів. У 1903 році тут народжується донька Галя. Леонтович шукає вчителів, але не знаходить їх тут і вирушає далі. Тут викладає у Вінницькій церковно-вчительській школі на посаді вчителя музики.
[URIS id=847]
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії, в 1888 році через брак коштів батько перевів його до Шаргородського початкового духовного училища, де М. Леонтович навчився співу по нотах і читанню складних партій в церковних хорових творах.
Пам’ятник М. Д. Леонтовичу в Немирові урочисто відкритий 29 травня 2004 року. Граціозний пам’ятник, один з найбільших пам’ятників М. Д. Леонтовичу в усьому світі, стоїть обабіч дороги, яка веде на батьківщину композитора, в село Монастирок. Автори — Яків Куценко та Микола Нечипорук, працівники художнього фонду, за походженням – немирівчани.
[URIS id=790]
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії, в 1888 році через брак коштів батько перевів його до Шаргородського початкового духовного училища, де М. Леонтович навчився співу по нотах і читанню складних партій в церковних хорових творах.
В ранньому дитинстві з 1879 по 1888 роки Леонтович жив у селі Шершнях (нині Тиврівський район Вінницької області). Батько композитора Дмитро Феофанович майже 15 років був парохом у Шершнях. Батьки Миколи були його першими вчителями музики – мати Марія Йосипівна навчала народних пісень, а батько грі на музичних інструментах.
Сьогодні на будинку в центрі села, де Леонтович жив з батьками, є меморіальна дошка, втім, сама будівля в аварійному стані.
[URIS id=785]
У 1901-1902 рр. Леонтович працює учителем музики та співів. Тут композитор організовує самодіяльний оркестр та виступає із ним. Саме тут він знайомиться з Клавдією Жовткевич і згодом одружується із нею.
У 1997 році на одній із стін будинку школи встановлено меморіальну дошку композитору.
[URIS id=837]
З 1899 року Леонтович працює вчителем співів в Чуківській второкласній школі. Організував самодіяльний симфонічний оркестр в селі Чукові (нині Немирівський район Вінницької області). Згодом довелося викладати географію та російську мову. Викладання цих дисциплін (окрім співів) не було йому в радість. Ще з дитячих років навчання в бурсі та пізніше в семінарії Леонтович формально ставився до навчання, зберігаючи всі сили для музичної освіти і творчості. Пізніше у своїх спогадах він пише: “Щодо мене особисто, то я не можу пожалуватись, щоб учні та селяни ставились до мене неприхильно, хоч через мою недосвідченість та молодість гарним учителем у школі я не міг бути. Певне, мої хиби та помилки в загальноосвітній діяльності компенсувалися в якійсь мірі моєю щирістю в музичній практиці”.
Вже у 1901 році композитор видає перший збірник пісень з Поділля, а в 1903 році – другий, з посвятою М. Лисенку.
[URIS id=832]
у 1895 році сім’я Леонтовича переїздить в с. Білоусівка. «За розповідями батька, – згадує Галина Миколаївна Леонтович, – це були найкращі роки для нашої родини, з матеріальним достатком та веселим життям». Коли Микола приїздив на канікули, в домі розпочиналися справжні музикування. Саме тут Леонтович записав від односельчан багато пісень, які увійшли в його «Другу збірку пісень з Поділля».
[URIS id=825]
В 1892-1895 рр. сім’я Леонтовича мешкає у селі Новоселиці. Він приїздить на канікули до батьків та записує сімейні колядування і щедрування, спостерігає за хороводами, вивчає веснянки.
[URIS id=820]
У 1892 році Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському. Вивчав теорію музики, хоровий спів, гру на фортепіано, скрипці, духових інструментах. Почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка. В червні 1899 року – закінчив духовну семінарію і почав працювати вчителем в сільській школі і самостійно вдосконалювати музичну освіту.
[URIS id=808]
[URIS id=781]
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
У тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
У тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка